пʼятницю, 25 листопада 2016 р.

Огляд письмових свідчень                                                                                          

"В моїй долоні колосок"


В соборі неба - яснім сонці -
Іконочиста чистота,
І лиш одна сльоза на сонці - 
Чи України, чи Христа?

1933 рік - незагоєна рана України. Ми пережили катастрофу, яка могла зупинити життя всього українського народу. Штучно утворений голод відібрав життя мільйонів невинних людей.
Читачі слухали письмові свідчення очевідців. Таке неможливо вигадати.
Ми запропонували читачам  згадати  загиблих під час голодомору, запалити свічку пам'яті 26 листопада разом з усією Україною.  Це потрібно для нашої єдності, для нашої віри у життя та справедливість.


 

понеділок, 21 листопада 2016 р.

21листопада, в третій раз за свою історію, Україна відзначає День гідності та свободи. 

"Вільні творять майбутнє" - під таким девізом відбулась зустріч  з нашими читачами. Бліотекарі підготували книжкову виставку "Украіна - це ми". В беседі-діалозі прозвучали  близькі для кожного слова: порядність, чесність, милосердя, патріотичність, любов. Якщо кожен виросте такою людиною, то мрія про щасливе майбутнє нашоі краіни стане реальністю.    

середу, 9 листопада 2016 р.

Культурно-історічна мандрівка 

"Дні і ночі Печерського чорноризця"

Мова - душа кожної національності, її найцінніший скарб. Щорічно 9 листопада наша бібліотека відзначає День української писемності та мови.
В цей день вшановуємо пам'ять першого серед книжників Землі Руської печерського чорноризця НЕСТОРА-літописця. З нього почався перший етап розвитку писемної мови України. Читачам була запропонована історічна мандрівка в ХІІ століття. Вони ознайомилися з історією написання "Повісті временних літ", з життям та невтомним трудом його автора - літописця Нестора. У своему творі він не просто записував визначні події за роками, а проголошував ідею служіння батьківщині та її єдності.

вівторок, 8 листопада 2016 р.

Відкритий перегляд  

"Мистецькі шедеври Петриківки"

Що то за диво - Петриківський розпис? І чому він став візітною карткою нашого краю? 
Було це давно... Село Петриківка, засноване козаком Петриком, утопало в вишневих садах та дивовижних квітах. Любов до земної краси спонукала людей відтворювати її в побуті.
Розмальовували все: стіни, печі, оздобления. З покоління в покоління передавалася ця самобутня майстерність. Було що продавати на ярмарку! Згодом у Петриківці з'явився центр
народного містецтва. 
Під час бесіди діти з'ясували що унікальність Петриківського
роспису в образному баченні навколішнього світу. Це знакове письмо. Чудові рослині орнаменти, дивовижні птахи з фантастичними і не існуючими в природі формами, насичені фарби підсилювали яскравість образів. З захопленням роздивлялися діти книги та чарівні живі малюнки майстрів Петриківки, яка сьогодні вже увійшла в культурний спадок світу
.